Полімерні жетони для проїзду в метро винайшли в Харкові

Недавно жетон Харківського метрополітену відсвяткував своє повноліття. Багато харків'ян вже встигли звикнути до цього засобу оплати за проїзд в підземці, і дуже шкодують про те, що його повільно і наполегливо витісняють безконтактні картки. Але що ж було раніше - до карток і до жетонів, і як власне з'явилося це сучасний платіжний засіб?

Проїзд в підземці коштував п'ять копійок

До появи нового виду оплати за проїзд харківська підземка використовувала в якості оплати монети в п'ять копійок (до 1991 року). Це було дуже зручно та економно, так як у метрополітену не було затрат на виробництво та придбання засобів оплати проїзду.

Завдяки цьому, втрати часу були мінімальні, так як пасажирам не доводилося стояти в чергах за жетонами. Якщо ж у вас не було в кишені необхідної монети, то ви завжди могли розміняти свої "великі" гроші на п'ятачки в касах призначених спеціально для цього. А потім на найбільших станціях з'явилися спеціальні автомати для розміну монет, при цьому, як кажуть наші батьки, що ні в каси, ні автомати не було таких черг як у наш час.

- Так це дійсно так, - розповідає Тамара Самойленко. - Коли не було жетонів, ми дійсно платили за проїзд у метро п'ятачками, а якщо не було такої монети, то в автоматі або касі завжди можна було розміняти гроші, причому без таких черг як зараз. Користуватися метро було значно швидше і простіше.

Харківський метрополітен перший в світі ввів полімерні жетони.

У 1991 році сума за проїзд збільшилася до 15 копійок, і в турнікет доводилося кидати вже по три п'ятачка, а потім вартість проїзду зросла до 50-ти копійок, і в 1992 на зміну монетам прийшов новий революційний вид оплати за проїзд в метро - жетон.

- Про ведення жетонів нас попередили заздалегідь, тому це не було новиною і несподіванкою для харків'ян, - розповідає Євген Тищенко. - Правда, спочатку було незвично те, що вони пластикові і червоного кольору, але потім досить швидко адаптувалися.

Полімер вирішив проблему пострадянського метрополітену

З розвалом Союзу в пострадянських країнах, в тому числі і в Україні, гостро постала проблема, пов'язана з обсягами пасажиропотоків. Монети зникли, а забезпечують квитками кожного харків'янина не представлялося можливим. Тому забезпечити доступ пасажирів на станції метро можна було, як і колись, - тільки через автоматичні пристрої контролю проходу пасажирів - турнікети. Необхідно було винайти економні еквіваленти монет, які можна використовувати для проходу через турнікети.

Наприкінці лютого 1992 року в НДІ "Монокристали" один зі співробітників запропонував ідею по використанню явища люмінесценції органічних люмінофорів, розчинених у твердих полімерах. І вже в березні працівники інформаційно-обчислювального центру харківської підземки провели дослідження, які підтвердили життєздатність такої ідеї. Був розроблений макетний зразок жетоноприймач, що забезпечує ідентифікацію полімерного жетона з люмінесцентними властивостями.

Вартість виготовлення цього платіжного засобу досить невелика.

Вперше в світі в Харківському метрополітені використовували як засіб оплати проїзду полімерні жетони з люмінесцентними властивостями. На замовлення підземки НВО "Хартрон" випустили жетоноприймач, а близько десяти мільйонів жетонів виготовили на НПФ "Ексітон". Такі жетони були введені в експлуатацію з першого червня 1992 року.

Харківський жетон підробити майже неможливо!

Найважливіше властивість жетона - це те, що його практично неможливо підробити, так як технологія його виготовлення унікальна. Вартість виготовлення цього платіжного засобу досить невелика в порівнянні з жетонами зі сплавів і металокерамічних композитних матеріалів. При цьому ступінь захисту полімерного жетона набагато вище, ніж у більш дорогих аналогів. Згодом гідності полімерного жетона з люмінесцентними властивостями навіть були підтверджені порівняльними даними фінансових витрат на засоби оплати інших метрополітенів.

Цікаві факти

У світовій практиці метрополітенів пропуск пасажирів через автоматичні пристрої здійснювався по металевих жетонам, що містять сплави рідкісних металів, і по магнітним / безконтактними картками.

Найважливіше властивість жетона - це те, що його практично неможливо підробити.

Сучасний (з 2000 року і по теперішній час) пластмасовий зелений прозорий жетон для проїзду в метрополітені Харкова діє нарівні з жетонами синіми прозорими (введені в обіг з 14 лютого 2009 року). До цього жетони були салатовими непрозорими, раніше - червоними непрозорими, а з самого початку - червоними прозорими. До речі, деякі колекціонери із задоволенням збирають колекції харківських жетонів. Найперші полімерні "монети" стоять зараз від 100 гривень за штуку.

Нагадаємо вам, що останнім часом, харків'яни масово запасаються жетонами метро.