Першоочергові стратегічні орієнтири соціально-економічного розвитку Харківської області:Створення надійної бази для макроекономічної стабільності розвитку регіону:
зниження інфляційних процесів;
забезпечення стабільного розвитку фінансового сектора.
Підвищення конкурентоспроможності продукції місцевих виробників:
принцип справедливої конкуренції;
технологічне оновлення і модернізація;
підвищення частки доданої вартості в процесі виробництва продукції;
формування територіально-виробничих кластерів в слаборозвинених регіонах, орієнтованих на глибоку переробку;
зростання частки промислових підприємств, що здійснюють технологічні інновації, а також частки інноваційної продукції в обсязі їх випуску;
зростання продуктивності праці, різке зниження рівня енергоємності.
Підтримка базових галузей економіки регіону і орієнтація на розвиток імпортозаміщаючих виробництв:
машинобудування, авіабудування, хімічна і фармацевтична галузі;
підтримка експорту промислової продукції високого ступеню переробки;
міри переробки;
використання головної конкурентної переваги - родючі землі, застосування передових технологій ведення сільського господарства, модернізація галузей переробки сільськогосподарської продукції;
науково-дослідний і освітній потенціал регіону створить основу для розвитку високопродуктивних галузей економіки.
Робота по підвищенню інвестиційної привабливості регіону:
реалізація законів і положень про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території Харківської області;
поглиблення інтеграції зі світовою економікою, потужний інфраструктурний зв'язок з ринками Європи і країн СНД.
Реалізація державної політики в питаннях енергетичної незалежності і переході на альтернативні джерела енергії:
підтримка розробки місцевих зразків енергозберегаючих технологій нового покоління, стимулювання розвитку енергетичного аудиту.
Реалізація інфраструктурних проектів (аеропорти, автомобільні дороги і ЖД магістралі):
організація підготовки до проведення матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;
реалізація конкурентних переваг, направлених на зміцнення позицій в енергетичній інфраструктурі, максимальному використанні транзитного транспортного потенціалу.